- спорожнілий
- —————————————————————————————спорожні́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спорожнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спорожніти. 2) у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній. || Ніким не зайнятий, не заповнений; у якому нікого немає; вільний. 3) у знач. прикм., перен. Духовно спустошений, без інтересу … Український тлумачний словник
порожній — I (нічим не заповнений; ніким / нічим не зайнятий), пустий, вільний; незайнятий; спорожнілий, спорожнений, спустілий (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь / чимсь); голий (перев. про місцевість не вкритий рослинністю, будівлями тощо) II ▶… … Словник синонімів української мови